Як дихання контролює настрій і увагу

Нове дослідження вивчає зв’язок між темпом і керованістю вашого дихання та мозковими мережами, що беруть участь в у формуванні настрою, уваги і усвідомлення свого тіла.

Зупиніться і прислухайтеся до  свого дихання. Це не просто розумна порада. Цього ж навчають медитація, йога та інші методи зменшення стресу: зосередження на часі і темпі нашого дихання може позитивно вплинути на наше тіло і розум. Нове дослідження в журналі нейрофізіології підтверджує це, виявивши, що декілька ділянок мозку, пов’язаних з емоціями, увагою і усвідомленням свого тіла, активуються, коли ми звертаємо увагу на наше дихання.

Темп дихання включає в себе свідомий вдих і видих, відповідно до встановленого ритму. Наприклад, ви можете вдихати на 4 рахунки, видихати на 6 і повторювати знову. Попередні дослідження показали, що темпові дихальні вправи можуть як фокусувати увагу, так і регулювати нервову систему. На сьогоднішній день, однак, ми мало знаємо про те, як це впливає на функцію людського мозку.

Ці результати являють собою прорив, тому що протягом багатьох років ми вважали, що стовбур головного мозку відповідає за процес дихання. Це дослідження показало, що темп дихання також використовує нейронні мережі за межами стовбура мозку, які пов’язані з емоціями, увагою і усвідомленням тіла. Підключаючись до цих мереж за допомогою дихання, ми отримуємо доступ до потужного інструменту для регулювання наших реакцій на стрес.

Діяльність мозку залежить від темпу дихання

У цьому дослідженні вчені з Інституту медичних досліджень Файнштейна хотіли краще зрозуміти, як мозок реагує на різні дихальні вправи. Вони залучили шістьох дорослих, які вже проходили внутрішньочерепне дослідження ЕЕГ на предмет епілепсії. (ЕЕГ (електроенцефалограма) включає в себе розміщення електродів безпосередньо на мозку для запису електричної активності і визначення місця виникнення нападів). Цих людей попросили взяти участь в трьох дихальних вправах, в той час як їх мозок контролювався.

У першій вправі учасники відпочивали з відкритими очима близько восьми хвилин, дихаючи нормально. Потім вони прискорили своє дихання, до швидкого темпу, протягом трохи більше двох хвилин, дихаючи через ніс, а потім сповільнилися до звичайного дихання. Вони повторили цей цикл вісім разів.

У наступній вправі учасники підрахували, скільки разів вони вдихали і видихали протягом двохвилинних інтервалів, і повідомили, скільки вдихів вони зробили. Вчені стежили за тим, скільки вдихів учасники робили протягом кожного інтервалу, відзначаючи, коли відповіді були правильними і неправильними.

Прискорене дихання може викликати тривогу

Активність в області мигдалеподібного тіла дозволила припустити, що прискорене дихання людини може викликати такі стани мозку, як тривога або почуття гніву чи страху… І навпаки, можна зменшити страх і тривогу, сповільнюючи дихання.

Учасники виконали завдання на увагу під контролем дихання окремим пристроєм. У ньому вони дивилися на екран, що містить чорні кола в різних фіксованих місцях. Їх попросили натискати одну з 4 клавіш клавіатури якомога швидше, коли побачать, що одне з кіл змінилося з чорного на біле.

Наприкінці дослідження вчені дивилися, як частота дихання учасників змінювалася залежно від різних завдань, і зазначали, чи змінилася їхня мозкова активність в залежності від того, яке завдання вони виконували. Вчені виявили, що дихання впливає на різні ділянки мозку, включаючи кору і середній мозок, сильніше, ніж вважалося раніше.

Управління стресом: Невже вся справа в диханні?

Вони виявили підвищену активність в мережі мозкових структур, включаючи мигдалину, під час швидкого дихання учасників. Активність мигдалеподібного тіла передбачає, що прискорене дихання може викликати такі почуття, як тривога, гнів або страх. Інші дослідження показали, що ми, зазвичай, більше налаштовані на страх, коли ми дихаємо швидко. І навпаки, можна зменшити страх і занепокоєння, сповільнюючи наше дихання.

Дослідження також виявило сильний зв’язок між керованим (тобто ритмічним) диханням учасників і активацією в острівці головного мозку. Острівець регулює вегетативну нервову систему і пов’язаний з усвідомленням свого тіла. Попередні дослідження пов’язували кероване дихання з активацією заднього острівця головного мозку, припускаючи, що приділення особливої уваги диханню може підвищити усвідомлення стану свого організму — ключова навичка, що набувається у таких практиках, як йога і медитація.

Нарешті, дослідники зазначили, що коли учасники старанно керували своїм диханням, як острівець, так і передня поясна кора, ділянки мозку, що беруть участь у миттєвому усвідомленні, були активними.

Висновок: результати цього дослідження підтверджують зв’язок між типами дихання (швидким, керованим та обережним) та активацією в структурах мозку, що беруть участь у мисленні, почуттях і поведінці. Це підвищує ймовірність того, що певні дихальні стратегії можуть бути використані в якості інструмента, що допомагає людям керувати своїми думками, настроєм та переживаннями.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *